Минусовка «Музыка Ярослав – Казанова».

 

він блукав по містах,
він у львові бував –
казанова.
залишав на вустах
мед п’янкий і кохав
знову й знову.
він один був такий –
веселун і смільчак,
друг жаданий.
ним пишались жінки,
в них горіла свіча...
о джованні!

приспів:
«не покидай, прийди, лишись», – його благали.
«або хоч раз у сні наснись», – йому кричали.
«ти, як вогонь, немов гроза, о казанова,
твоя любов, мов небеса... вона казкова».

він палав, спокушав,
в колах вищих крутивсь –
казанова.
чаром всіх обпікав,
ухилявсь від рутин,
важив словом.
ні, він був не альфонс,
і жадав не повій –
спраглі очі.
віз його диліжанс
десь у графський покій,
в п’яні ночі.

приспів: