Минусовка «Булах Владислав – Волошкові очі».

 

Тихо тихо з даху сходить надвечір`я
Місяць ніжно промениться на подвір`я
Біля ставу біля ставу під вербою
Дві дівчини розмовляють між собою
Мов обірвана струна звучить розмова
І далеко ті слова не колискові
До вподоби їм обом ті очі сині
Що в дарунок залишилися хлопчині

Приспів:

Волошкові очі волошкові ночі
Волошкове поле у житах
А у сни дівочі ох як не охоче
Волошковий смуток загляда

Третя чула ту розмову під вербою
Очам синім світ затьмарила собою
В темну темну нічку зіллячко варила
Чарівною силою приворожила
Юнка постаттю своєю зчарувала
На весілля тих закоханних не звала
Не звільнити із полону очі сині
Що в дарунок залишилися хлопчині

Приспів: /2р/

А у сни дівочі в погляд неохоче
Волошковий смуток загляда...

---

Текст добавил(а): dudaboss