Мамина світлиця

В маминій світлиці, розквітали квіти,

Пелюстки схилили — до маминих рук

Пригадались роки, і маленькі діти

Радісні хвилини і серденька стук.



Приспів:

Мамо, наша мамо, — найрідніша ненько,

Ви у нас єдина — наша чарівна.

Ми вас не забудем — горлице біленька,

І вашу світлицю, на краю села.



Розлилися води у стрімкі потоки,

Ми порозбігались в пошуках добра,

Якось дуже скоро пролетіли роки,

В дома нас чекала — матінка стара.



Приспів.



Та прийшли вже діти в мамину світлицю.

Глянули довкола — мами вже нема.

На подвір’ї в мами висохла криниця,

A сліди до хати — замела зима.